крикливий

1) (який часто й багато кричить, схильний до крику), крикучий, ротатий; галасливий, горла(с)тий (який дуже голосно говорить, кричить); пронизливий, верескливий (який верещить)
2) (про голос, звук), крикучий; лементливий, верескливий (пронизливий)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • крикливий — а, е. 1) Який багато й часто кричить; схильний часто кричати; галасливий (у 1 знач.). 2) Який доходить до крику (про голос, розмову тощо); пронизливий, верескливий. 3) Схильний до сварок; сварливий, лайливий. 4) перен. Який впадає у вічі,… …   Український тлумачний словник

  • крикливий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • верлатий — а, е, заст. Крикливий …   Український тлумачний словник

  • галайкуватий — а, е, діал. Крикливий, балакучий …   Український тлумачний словник

  • горластий — а, е, розм. Який має гучний голос. || Який любить голосно поговорити, посперечатися на повний голос; крикливий …   Український тлумачний словник

  • крикливість — вості, ж. Властивість за знач. крикливий …   Український тлумачний словник

  • крикливо — Присл. до крикливий 3), 4) …   Український тлумачний словник

  • крикучий — а, е, рідко. Те саме, що крикливий 1 3) …   Український тлумачний словник

  • лементливий — а, е. Те саме, що крикливий 2) …   Український тлумачний словник

  • ревливий — а, е, діал. 1) Плаксивий. 2) Крикливий, ревучий …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.